Доконтактна профілактика для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ

Доконтактна профілактика (PrEP) для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ.

Сумський обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом  з ініціативи Центру громадського здоров’я МОЗ України спільно з партнерськими організаціями розпочинає  в області Національну програму доконтактної профілактики (PrEP) для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ.

Що таке PrEP

Доконтактна профілактика (pre-exposure prophylaxis, PrEP) — це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ.

Пероральні препарати PrEP (що містять тенофовір) є додатковим методом профілактики для осіб із високим ризиком інфікування.

У рамках PrEP може бути використано тенофовір (TDF) або його комбінацію з емтрицитабіном (FTC) чи ламівудином (3TC).

За критеріями ВООЗ, PrEP має сильний рівень рекомендації та високу якість доказів.

Чому це важливо

Поява доконтактної профілактики зумовлена тим, що кількість нових випадків інфікування ВІЛ у світі постійно зростає (2017 р. — близько 2 млн людей).

Україна залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ. Кількість уперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб 2017 р. збільшилася на 6,6%.

За оціночними даними, на початок 2018 р. в Україні мешкало 241 000 осіб із ВІЛ усіх вікових категорій. Майже половина цих людей не знає про свій позитивний статус (за даними медичного обліку).

Для чого потрібна доконтактна профілактика

PrEP доповнює існуючі методи профілактики ВІЛ-інфекції для людей, які мають високий ризик інфікування.

Доконтактна профілактика (ДКП, PrEP) ефективна за умови щоденного прийому, але не забезпечує 100% захисту від ВІЛ-інфекції. PrEP застосовують у комплексі з іншими дієвими методами профілактики: презервативами та систематичним тестуванням на ВІЛ.

Варто пам’ятати, що залишається ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), гепатитами та іншими вірусними захворюваннями.

Наразі PrEP перебуває на різних стадіях імплементації більш ніж у 60 країнах світу. У ЄС найбільше просунулася на цьому шляху Франція; Україна є одним із лідерів у впровадженні PrEP серед країн Східної Європи.

Хто може використовувати PrEP

Розпочинати і припиняти доконтактну профілактику можна тільки після консультації з лікарем.

Доконтактну профілактику рекомендовано:

  • особам, що перебувають у статевих стосунках (гетеро- чи гомосексуальних), де один з партнерів має від’ємний ВІЛ-статус;
  • людям, що надають сексуальні послуги за винагороду;
  • чоловікам, що практикують секс із чоловіками та мають високий ризик інфікування (секс без презерватива, немоногамні стосунки, тривога, що впливає на якісний рівень життя).

Показання для прийому препаратів PrEP:

  • ВІЛ-негативний статус;
  • високий ризик інфікування ВІЛ.

Показання для припинення доконтактної профілактики:

  • небажання застосовувати PrEP щодня;
  • ВІЛ-позитивний статус (переведення на АРВ-терапію проти ВІЛ — вона доступна, безкоштовна, ефективна);
  • зміна моделі сексуальної поведінки;
  • протипоказання до складових препарату.

Де отримати PrEP

Засоби PrEP можна буде отримати у закладах охорони здоров’я, залучених до програми доконтактної профілактики. Інформацію щодо цих закладів буде розміщено на сайті обласного центру СНІДу.

Вся неправда про ВІЛ/СНІД: розвінчуємо популярні міфи

Чи можна заразитись ВІЛ/СНІДом через сидіння унітазу, оральний секс, салат, який приготувала ВІЛ-інфікована подруга? Відповіді – ниже. А ще – інформація про те, як захистити себе.

Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД

  • ВІЛ передається при поцілунку, кашлі і чханні – МІФ

Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, блювотні маси не можуть стати причиною зараження ВІЛ. Так само абсолютно безпечними є обійми і рукостискання.

  • Можна заразитись вірусом через побутові предмети – посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д. – МІФ

Це неможливо так само, як і зараження через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина.

  • ВІЛ можна підхопити через укуси комах. – МІФ

Комарі, мухи, клопи, воші не можуть переносити вірус імунодефіциту.

  • ВІЛом можна заразитись через шерсть кішки, укус собаки чи контакті з дикою твариною. – МІФ

Тварини не можуть переносити вірус імунодефіциту.

  • Анальний секс не може бути причиною зараження. – МІФ

Будь-який сексуальний контакт без презервативу (анальний, вагінальний, оральний) може стати причиною зараження.

  • ВІЛом не можна заразитись в салонах краси. – МІФ

Будь-які інструменти, які багаторазово використовують для ін’єкцій, пірсингу, татуювання, можуть стати причиною інфікування. Переконайтеся, що майстер простерилізував інструменти.

  • ВІЛ не передається від матері до дитини. – МІФ

ВІЛ передається під час вагітності та пологів, під час грудного вигодовування від ВІЛ-інфікованої жінки до дитини, якщо не вживати профілактичні засоби.

Як виявити ВІЛ

ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Фахівці стверджують, що кожна друга ВІЛ-інфікована людина не здогадується про свою хворобу. Від моменту зараження ВІЛом до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років. Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено). Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про «період вікна» – час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.

Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу

Найчастіше – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.

Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.

ВІЛ і СНІД – в чому різниця

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.

Дізнайся більше на інтерактивній платформі про ВІЛ/СНІД

ДЖЕРЕЛО: МОЗ України

ВІЛ-інфекція – це…

ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.

На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600.

ВІЛ передається:
Через кров – при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
Статевим шляхом – підчас незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
ВІЛ не передається:
При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
У лазні та сауні
Підчас поцілунків
Обіймах та рукостисканні
При чханні та кашлі
Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
При укусах комарів чи інших комах.
Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах, як це часто спостерігається при ГРЗ, у інших – цей період проходить непомітно. Через 1,5-3 місяці після інфікування в крові інфікованої людини з’являються антитіла до ВІЛ, на виявленні яких ґрунтується діагностика ВІЛ-інфекції. Період, що проходить від часу інфікування до формування антитіл до ВІЛ, називають «сероконверсіонним або діагностичним вікном».

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років: здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя, хоча періодично збільшуються лімфовузли, часто з’являються простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ і являють найбільшу загрозу для своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці, не можуть бути донорами крові і органів. Вірус, що знаходиться весь цей час в організмі, постійно вражає клітини імунної системи, так звані СД4 лімфоцити, які захищають організм від вторгнення мікроорганізмів ( бактерій, вірусів, грибків і т.ін.). В здоровому організмі їх кількість становить 1000 в мл. крові. Кожного року кількість СД4 в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, і коли їх кількість падає до 300-200 і нижче порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання, спричинені збудниками різних інфекцій, які в практиці ВІЛ-інфекції/СНІДу мають назву опортуністичних інфекцій. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД і проявами його можуть бути герметична інфекція ( насамперед оперізуючий герпес), грибкові ураження шкіри і слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз.

Щороку в Україні діагностується від 2 до 3 тисяч хворих на СНІД. Для надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію створена мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, які здійснюють диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими і хворими на ВІЛ-інфекцію та СНІД, діагностують стадію хвороби, визначають тактику лікування. Починаючи з 1996 року, в світі впроваджується так звана комбінована антиретровірусна терапія (АРТ), яка впливає безпосередньо на ВІЛ, пригнічує розмноження вірусних частинок і сприяє зміцненню імунітету, зростанню кількості СД4, що повертає хворому здоров’я. В законодавчому порядку встановлено безоплатне лікування хворих на ВІЛ-інфекцію за рахунок Державного і місцевих бюджетів, коштів донорських організацій.

Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції в країні є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів індивідуального захисту – презервативів. Свідоме ставлення до свого здоров’я забезпечить захист від СНІДу.

Через високу мінливість ВІЛ створити вакцину проти СНІДу поки що питання майбутнього, незважаючи на те, що збудник СНІДу був відкритий ще в 1983 р. французькими вченими в лабораторії М.Л.Монтаньє та американського дослідника Р.Галла.

Пункт тестування на ВІЛ

Адреса: